Маркетплейс бере один платіж із покупця і одразу винен гроші кільком сторонам:
продавцю, собі, іноді кур’єру чи податковій. Цей поділ і є вся різниця між магазином і майданчиком. Тому майже будь-яка платіжна проблема маркетплейсу впирається саме в нього.
Покупцю байдуже. Він платить один раз і чекає, що замовлення приїде. Під капотом інше: хто тримає гроші, скільки тримає, хто відповідає за невдале замовлення. Усе це ваше проєктне рішення. Ухвалити його свідомо простіше, ніж
виявити потім.
Три моделі й чого коштує кожна
Реалістичних способів рухати гроші на майданчику лише три. При цьому вибір між ними визначає ліцензування, відповідальність і обсяг ручної роботи.
Платежі йдуть напряму продавцю. У кожного продавця свій
мерчант-рахунок, майданчик лише приводить покупця. Запуститися найпростіше, проте контролю немає. Ви не можете притримати гроші до доставки й автоматично утримати комісію. При цьому недобросовісний продавець б’є по вашому бренду, поки ви дивитесь збоку.
Майданчик збирає все і виплачує продавцям. Гроші падають на
ваш рахунок, потім ідуть продавцям за графіком. З’являється контроль над комісіями
і строками, тому більшість маркетплейсів опиняється тут. Але щойно ви тримаєте чужі гроші, регулятори дивляться на вас інакше. Тому мерчант-рахунок має бути налаштований під це від початку.
Поділ у момент оплати. Одна транзакція покупця автоматично
ділиться між отримувачами. Частку продавця майданчик не тримає ані секунди, тому
регуляторне навантаження легше, а комісія все одно утримується без ручної роботи.
Саме це зазвичай мають на увазі під «платежами для маркетплейсу», і навколо цієї
моделі побудована наша обробка платежів.
Ламається все на виплатах
Зібрати гроші — проста половина. Виплатити — та частина, де маркетплейси втрачають продавців. Річ у тім, що досвід продавця визначається майже цілком строком і передбачуваністю виплат.
Вирішіть три речі до запуску. Перше — строк утримання: миттєва виплата це
подарунок шахраям, виплата через тридцять днів жене чесних продавців до
конкурента. Більшість майданчиків зупиняється десь між підтвердженням доставки і
кінцем строку повернення. Друге — періодичність: щотижневі пачки дешевші за
щоденні перекази, а продавцю важливіша передбачуваність, ніж швидкість. Третє — спосіб. Відправлення на бізнес-рахунок, на картку і в гаманець це три різні потоки з трьома різними цінами. Що куди йде, описано на сторінці виплат.
Якщо між збором і виплатою баланси продавців лежать у вас, тримайте їх там, де
їх можна чисто порахувати. Окремий бізнес-IBAN
робить звірку можливою, а змішування виручки майданчика з грошима продавців робить
її болісною.
Хто відповідає за спір
Коли покупець оскаржує платіж, платіжна система питає того, хто гроші прийняв.
На маркетплейсі це зазвичай ви, хоча товар відвантажував продавець, якого ви в очі
не бачили. Цю частину засновники недооцінюють стабільно.
На практиці з цього випливає три речі. Потрібні докази щодо кожного замовлення: що продано, коли відвантажено, з чим погодився покупець. Причому у вигляді, який ви зможете підняти за кілька місяців. Потрібен договір із продавцем, що дозволяє
утримати збиток із його майбутніх виплат, інакше кожен спір ваш і тільки ваш. І потрібна частка спорів у розрізі продавців. У майданчиків рідко буває проблема зі спорами. Зазвичай є два-три продавці з проблемою, яка має вигляд спільної цифри.
Перевірка продавців до того, як вони почнуть торгувати
Платіжні системи очікують, що майданчик знає, хто на ньому торгує. Глибина перевірки зростає разом із сумами. Тому продавець із рідкісними дрібними продажами і продавець із десятками тисяч на місяць не потребують однакового досьє. Проте анонімним не може бути жоден. Особа, банківські реквізити на те саме ім’я і
зрозумілий опис товару — це мінімум.
Вбудовуйте це в онбординг одразу, а не прикручуйте потім. Перевіряти заднім числом тисячу вже торгуючих продавців — проєкт, якому ніхто не радий. Зазвичай він стається під тиском строків від еквайра, який щось помітив.
Що підготувати до подання заявки
Заявка майданчика викликає більше питань, ніж заявка магазину, бо еквайр через
вас оцінює ваших продавців. Запитають, які категорії ви допускаєте, як перевіряєте
продавців, який графік виплат і хто несе збиток, коли замовлення не відбулося.
Готові письмові відповіді помітно скорочують перевірку.
Підключення триває від 5 днів після того, як документи зібрані. Ставки для middle-risk майданчиків починаються від 1,8%. На сторінці
тарифів показано структуру, а не одне число: ставка
маркетплейсу залежить від того, що реально продають усередині нього.
Порядок кроків розкладено на сторінці
як це працює — видно, що запитують на якому
етапі.
І останнє, що варто сказати прямо: фіксованої категорії ризику в маркетплейсу
немає. Еквайр оцінює його за тим, що на майданчику торгується. Тому один і той самий технічний контур для одного каталогу дешевий, а для іншого дорогий. Якщо плануєте відкрити складну категорію, скажіть про це на етапі заявки. Інакше зміна провайдера після запуску коштуватиме вам продавців.
Підключення від 5 днів. Комісія від 1,8% — прозорі умови, без прихованих
платежів. Залиште заявку або замовте консультацію — ми підберемо оптимальне
рішення під вашу нішу та ризиковий профіль.